^Вгору
Get Adobe Flash player

Новини

Kr Rig

 

facebook481

Інноваційні технології

 

ТЕХНОЛОГІЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

 

2019 рік

 

(вихователі 08 ортопедичної групи Бабіцька Г.О., Буть М.А. та вихователі 10 дефектологічної групи Бурік Л.О., Різіна С.В.)

Інтенсивні зміни в суспільному житті сучасної України відкривають нові перспективи у системі освіти, які пов'язані з переосмисленням ставлення до дітей та передбачають здійснення змін освітньої системи, а не дитини.

В таких умовах виняткового значення набуває питання становлення творчої особистості, виявлення та розвиток її здібностей. З дошкільного віку малюк має оволодіти способами здобуття потрібної інформації, вміннями аналізувати, систематизувати, розуміти причини й робити висновки, що знадобляться йому в усьому подальшому житті. Тому в системі освіти пройшли зміни пріоритетів з навчання на розвиток дитячої особистості, з накопичення нею «багажу» знань на вміння їх здобувати та застосовувати у конкретних життєвих обставинах, щозорієнтувало нас на необхідність обирати більш ефективні засоби виховання і навчання на основі сучасних методів і нових інтегрованих технологій. Саме це сталопоштовхом внесення змін до старої системи планування. Найцікавішою для нас виявилась технологія психолого-педагогічного проектування (П3), яка рекомендована науковцями Інституту психології ім. П.С.Костюка АПН України, зокрема доктором психологічних наук Т.О.Піроженко та вперше запровадженав роботу ДНЗ №53 м. Житомира.

Суть методу проектів, як педагогічної технології, полягає у стимулюванні інтересу дітей до різних проблем, розв’язання яких потребує певних знань і експериментально-пошукових дій. Через проектну діяльність діти мають змогу застосувати наявні знання в різних умовах, отримуючи практичний результат та набуваючи нових знань і досвіду. Це в повній мірі відповідає змісту Базового компоненту дошкільної освіти, головною вимогою якого є розвиток особистості та життєвої компетентності дитини.      

Велика перевага проектної діяльності полягає в тому, що вона     сприяє розвитку у дитини цілісного уявлення про світ, допомагає зв’язати навчання з життям, формує навички пошукової діяльності, розвиває пізнавальну активність, творчість, самостійність, уміння спілкуватися та співпрацювати з дорослими і однолітками, планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати (за допомогою вихователя), максимально розкриває віковий потенціал дитини, допомагає усвідомити свої можливості, навчає створювати «кінцевий продукт» – матеріальний носій проектної діяльності (створення книг «Книги-казок», «Моя сім’я», «Професії мами та тата»; родинного дерева; виставки поробок з природного матеріалу; свята та розваги), представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших. І, як нам показав досвід, сприяє подальшому успішному навчанню дітей у школі.

Метод проектів робить дошкільнят активними учасниками освітнього процесу, стає інструментом їхнього саморозвитку. Він є унікальним засобом забезпечення творчої та плідної співпраці дітей і дорослих, який надає змогу реалізувати особистісно-орієнтований підхід до спільної діяльності в системі «вихователь-дитина-батьки», навчаючи і виховуючи дітей. Це дозволяє нашим  батькам стати безпосередніми учасниками освітнього процесу та збагатити свій педагогічний досвід і отримати задоволення від своїх успіхів та успіхів дитини.   

Саме за таких умов ми маємо змогу виступати в ролі консультантів та партнерів, а батьки і діти стати однодумцями, вчаться розуміти одне одного, довіряти, набувати особистісних стосунків.Таке партнерство сприяє досягненню головної мети - успішному особистому розвитку кожної дитини, підготовці її до незалежного життя.

ТЕХНОЛОГІЯ КЮЇЗЕНЕРА

( Бабіцька Г.О. та Буть М.А. , вихователі 08 ортопедичної групи)

За своєю природою дитина – це дослідник, експерементатор. Вона намагається пізнати цей світ у всьому його розмаїтті. Щоб задовільнити природну потребу малюка в пізнанні сучасного світу, ми, як творчі і креативні педагоги, використовуємо у своїй роботі іноваційні та розвивальні технології, що сприяють різнобічному розвитку дітей.

      Однією з таких технологій, що привернула нашу увагу, є технологія «Кольорові палочки Кюїнзера» (розроблена бельгійським математиком Кюїзенером у 1952 році). Це набір лічильних паличок, які ще називають «числами в кольорі», «кольоровими паличками», «кольоровими числами», «кольоровими лінієчками»

Суть технології:

       Призначена для розвитку логіко-математичних уявлень дітей від 3-річного віку і до старшого шкільного віку.

       Особливість матеріалу – абстрактність, універсальність, багатофункціональність, висока ефективність.

       Завдяки використанню технології у дітей формуються елементарні математичні уявлення, щодо понять число, цифра, розмір, форма, довжина, ширина, сума, різниця, більше, менше, послідовність чисел, натуральний ряд чисел, парні й непарні числа, склад числа, прямий і зворотній рахунок, ознайомлюються із властивостями геометричних фігур. Такий широкий спектр можливостей паличок Кюїнзера доводить їх багатофункціональність.

Результативність використання:                                                  

     Як дидактичний засіб палички сприяють розвитку наочно-дійового і наочно-образного мислення, розвитку дрібної моторики, сенсорних здібностей, зв’язного мовлення, творчого потенціалу, фантазії дітей, навичок моделювання і конструювання, логічного мислення, уваги, пам’яті. Виховують самостійність, ініціативу, наполегливість у досягненні мети.

 

 

 

 МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА

( Бурік Л.О. та Різіна С.В., вихователі 10 дефектологічної групи)

Сьогодні застосування сучасних інтерактивних технологій - одне з пріоритетних напрямів модернізації освіти, що дозволяє не лише підвищити якість навчання, але і досягти нового рівня стосунків між учасниками виховного процесу на усіх етапах педагогічної діяльності. Коли досягнення позитивних результатів можливо лише за умови розвитку інтересів батьків з питання виховання дітей, залучаючи їх до планування і організації спільної діяльності, де батьки не лише пасивні спостерігачі, а активні учасники і однодумці. Актуальність поєднання цих інтересів надихнула нас на подальший пошук ефективних форм взаємодії з родинами вихованців. Тому в своїй роботі ми активно використовуємо технологію психолого-педагогічного проектування та музейну педагогіку.

            Технологія проектування робить дошкільнят активними учасниками освітнього процесу, стає інструментом їхнього саморозвитку. Проект є унікальним засобом забезпечення співпраці, співтворчості дітей і дорослих, який надає змогу реалізувати особистісно-орієнтований підхід до спільної діяльності в системі «вихователь-дитина-батьки», навчаючи і виховуючи дітей.

            Музейна педагогіка, у свою чергу, є інноваційною технологією у сфері особистісного виховання дітей, яка дає педагогу можливість створити умови занурення особистості в спеціально організоване предметно-просторове середовище, та формує базис особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності. Це досить новий, але вже популярний напрям навчально-виховної діяльності, важливий чинник пізнавального, естетичного, розумового і творчого розвитку дітей, одна з форм соціалізації дитини, що відбувається шляхом залучення її до історичної і культурної спадщини суспільства. 

  Активне включення родин вихованців в створення тих чи інших проектів дає нам можливість реалізовувати те, що цікаво дитині та батькам сьогодні. Кращим підтвердженням є реалізовані спільні проекти: «Моя щаслива родина», «В світі цікавих професій», «Я живу в Україні», учасниками яких безпосередньо стали батьки.

            Під час роботи над проектом «Я живу в Україні» вдалим рішенням виявилося використання засобів музейної педагогіки, а саме створення міні-музейної експозиції «Моя країна – Україна», як складової проекту.

            В рамках лексичного проекту «Зиму зустрічаємо» працювала цікава міні-музейна експозиція «Казка під ялинкою», присвячена історії новорічної іграшки. Батьки та педагоги нашого закладу стали активними учасниками створення та вдячними відвідувачами експозиції, що відкрилася напередодні новорічних свят в приміщенні групи. Вони приймали участь в обговоренні тематики, приносили з дому новорічні прикраси, предмети побуту різних років. Експонати виставки використовувалися для проведення різних видів занять, розвитку мовлення, уяви, інтелекту, емоційної сфери дітей. Кожен експонат слугував підказкою для цікавої розмови. Тож тема музейної педагогіки залишається актуальною в нашій подальшій роботі, так як вирішує одне з головних завдань дошкільної освіти, що до забезпечення цілісного розвитку особистості дитини.

 

ТРВЗ – АБЕТКА ДЛЯ ТАЛАНОВИТОГО МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ

(Асташева Т.М. та Коновалова І.М., вихователі 07 ортопедичної групи)

     Формування творчого мислення дитини потребує застосування у навчально-виховному процесі активних форм і методів навчання, які забезпечують розвиток творчого мислення та уяви.   Значною мірою розв’язанню цієї проблеми може сприяти наукова технологія творчості – ТРВЗ.

   За допомогою ТРВЗ можна розв’язувати найскладніші завдання, підіймаючись своєрідними сходинками алгоритму. Основа технології – ігри-заняття, під час яких діти знайомляться з навколишнім світом, вчаться виявляти суперечності в предметах і явищах та розв’язувати їх.

ТРВЗ – це чудовий механізм для оптимізації методів навчально-виховної роботи з розвитку творчого мислення дошкільниківвтілення принципу: «Кожній дитині – її індивідуальність» #трвз

 

Copyright © 2014. ККДНЗ №6 м.Кривий Ріг Всі права захищені.